Щороку восени нашу область охоплює дим від спалювання сухостоїв, залишків сухої рослинність, опалого листя, а з ним і сміття. Це завдає шкоди не лише здоров’ю людини, а й забирає життя у великої кількості живих організмів, та зменшує родючість ґрунту.

Вогонь висушує ґрунт і позбавляє землю природного відбивача сонячних промінів, яким є сухостій. Постійне спалювання рослинного покриву порушує водний баланс між ґрунтом і атмосферою. Чорна поверхня згарища притягує сонячне тепло і ще більше прискорює випаровування вологи з ґрунту, що так необхідна нашим водоймам.

Крім того, вогонь винищує цінні, рідкісні і користі рослини та їх насіння, а їх місце займають бур’яни – чужинці (наприклад, амброзія полинолиста, борщовик Сосновського та інші). 

Ще однією загрозою є бензопірен і діоксини, що виділяється із тліючого листя, картоплиння й трави. Це одні з найотрутніших для людини речовин, що здатні викликати онкологічні захворювання.

Що ж робити з рослинними рештками? У спеціалізовані базі даних Українського інституту інтелектуальної власності «Винаходи (корисні моделі в Україні» розміщено майже 100 патентів, у яких прямо чи опосередковано пропонують використовувати опале листя для виробництва корисних продуктів та речовин. Найпростіший спосіб використання рослинних залишків є компостування. Це не тільки безпечно для довкілля, а ще й отримання органічного добрива. 

Тож важливо звертати увагу оточуючих на проблему. Розповідайте своїм близьким, друзям та сусідам про наслідки, до яких призводить спалювання, щоб якомога більше людей прийняли правильне рішення – не спалювати, а компостувати рослинні рештки.

Також нагадуємо, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів на громадян від 3060 грн. до 6120 грн. і на посадових осіб – від 15 300 грн. до 21 420 грн. А в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 6120 грн. до 12 240 грн. і на посадових осіб – від 21 420 грн. до 36 тис. грн.