Під таким гаслом пройшов спільний освітній проект Гетьманського національного природного парку та Охтирського міського центру позашкільної освіти - Мала академія наук (ОМЦПО-МАН) учнівської молоді. Цей захід був реалізований у термін з грудня 2014 року по березень 2015 року.

У проекті взяли участь 180 вихованців з 14 гуртків ОМЦПО-МАН:«Географ-науковець», «Історичне краєзнавство», «Економісти», «Юні мовознавці», «Ракетомодельний», «Початкове технічне моделювання», «Юні друзі природи», «Юні орнітологи», «Лісівники-дендрологи», «Драматичний театр», «Спортивне орієнтування», «Юні туристи-краєзнавці», «Писанкарство», «Український сувенір». Учасниками проекту  було проведено освітню та агітаційну  роботу щодо шкідливого впливу батарейок на навколишнє середовище та встановлено посудини для збору батарейок в навчальних закладах міста, Охтирському міському центрі соціальної реабілітації для дітей–інвалідів, в Охтирському краєзнавчому музеї та в приміщеннях ОМЦПО-МАН.

Кожного року 12 травня природолюби відзначають день екологічної освіти, покликаний об’єднати людей у справі захисту навколишнього середовища, нагадати про те, що планета, яка дарувала нам життя, унікальна й має потребу в турботі й захисті. Відзначається свято у зв'язку з важливістю екологічної освіти, формування екологічної свідомості та обміну досвідом.

Вперше заклопотаність екологічними проблемами, до появи яких веде розвиток науково-технічного прогресу на планеті, представники світової громадськості висловили в 1972 році — на міжнародній Конференції ООН з навколишнього середовищі в Стокгольмі. Через 20 років, у червні 1992 року, в Ріо-де-Жанейро зібралася друга подібна конференція, на якій у тому числі піднімалося і питання про необхідність поширення екологічної освіти. 

Ось вже не одне десятиліття минуло відтоді, як завершилася найкровопролитніша в історії людства війна, вогонь якої зачепив своїм смертоносним крилом майже всю земну кулю. З історії відомо, що майже кожна родина втратила на війні своїх синів і дочок, братів, чоловіків. Зараз не можемо перечислити усіх визволителів поіменно, але рідна земля завжди пам’ятатиме про великий подвиг українського воїна.

Ми вклоняємося світлій пам`яті наших дідів та прадідів, які своєю самопожертвою, військовим подвигом, трудовою звитягою забезпечили мирне небо для наступних поколінь.

Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу, ратну працю й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Твердо віримо, що цьогорічний День Перемоги слугуватиме гуртуванню та єднанню української нації, додасть нам наснаги у подальшій розбудові демократичної та заможної України.

Подвиг ваш – безсмертний, пам’ять про вас, живих і мертвих, – нетлінна, вдячність народу – безмежна. 

Шановні воїни-визволителі! Дорогі ветерани! У день річниці славної Перемоги бажаємо Вам міцного здоровя, щастя і благополуччя, любові і шани, ясного неба та віри у славне майбутнє  нашої рідної  України! Нехай на благословенній українській землі завжди панує мир, спокій та добро!

Друга субота та неділя травня є днями, у які відзначають Міжнародний день мігруючих птахів. В 2015 році дане свято припадає на 9 та 10 травня. Цей день присвячено даті підписання 10 травня 1906 року Міжнародного Договору про охорону птахів.

Всесвітній день, присвячений мигрирующим, або перелітним птахам, має свою унікальну історію. Офіційно він був проголошений в 2006-му році і з тих пір став щорічною міжнародною кампанією з підвищення обізнаності широкої громадськості про необхідність прийняття невідкладних заходів щодо охорони перелітних птахів та середовища їх безпосереднього проживання. Відзначається як правило два дні, починаючи з другої суботи травня.

Із перших днів теплої сухої погоди пожежно-рятувальні підрозділи все частіше залучаються до ліквідації пожеж в екосистемах унаслідок спалювання сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях.

Від неконтрольованого спалювання сухої рослинності усі регіони України потерпають від диму та вогнищ.

Можливо не всі знають, але це надзвичайно шкідливо не лише для здоров’я людини, а й для навколишнього природного середовища. Значна кількість диму від випалювання сухої рослинності та її залишків сприяє збільшенню кількості запальних захворювань органів дихання й очей, захворювань серцево-судинної системи.

Спалюють також і побутові та промислові відходи, у процесі горіння яких утворюються діоксини, що дуже небезпечні для здоров’я, адже ці речовини токсичні, стійкі до розпаду та здатні до накопичення в організмах людей і тварин. Тому спалювати суху рослинності, листя, побутові та промислові відходи заборонено діючим законодавством.